У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває втілення в життя проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ», і нині наша розповідь про досвід професійного становлення та успіху випускника бакалаврату інженерного навчально-наукового інституту Запорізького національного університету Максима Федоряки. Нещодавно Максим завершив навчання за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення», а на сьогодні вже працює інженером-програмістом у міжнародній ІТ-компанії «Innovecs» та навчається в магістратурі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
– Пане Максиме, як саме Ви обирали місце навчання та спеціальність?
– Швидше за все, це не я обрав спеціальність, а спеціальність обрала мене. Мені завжди були цікаві комп’ютери, як «залізна», так і програмна частина. Але набагато ближче, звичайно ж, софт. До того ж, це – більш реалістичний кар’єрний шлях, особливо в Україні. Щодо освітнього закладу все просто: в Запоріжжі це – найкращий варіант для навчання, щоб стати програмістом. Чув це від багатьох знайомих і друзів і можу підтвердити, що це дійсно так.
– Які Ваші найяскравіші спогади про навчання на кафедрі програмного забезпечення автоматизованих систем?
– Участь у хакатонах, де впродовж 24-х годин потрібно нон-стоп писати код, а потім – презентувати свій проєкт. Абсолютно новий досвід, тотально відрізняється від нормального життя програміста. Ще дуже запам’ятався гість із Америки Mitchell Barham, колишній консультант Google із питань робототехніки. Це – та людина, котра допомагала будувати батискаф Джеймсу Камерону, в якому той спустився на дно Маріанської западини. Неймовірно цікаво було поспілкуватися з ним.
– Пане Максиме, які Ваші враження від навчання в «Академії Cisco»? Учасником яких заходів від Академії Ви були?
– Багаторазово брав участь у «Girls in ICT Day», а щодо вражень від навчання в «Академії Cisco», то такі курси для програмістів корисні. Найперше, тим, що розширюють знання про мережі, з якими так чи так доведеться працювати, адже сьогодні будь-які дані в додатку приходять мережею, і розуміти, як вона влаштована, часом буває дуже потрібно. Плюс є вельми круті навички, такі, як обтискання Ethernet-кабелю, це просто стане в пригоді в житті. Ще дуже сподобалося під час навчання працювати на реальному обладнанні.
– Хто з викладачів Вам найбільше запам’ятався і чим саме?
– Ірина Анатоліївна Скрипник – тим, що закладає основи знань із програмування й робить це неймовірно відповідально й наполегливо – так, щоб зрозуміли всі. Анатолій Ігорович Безверхий – тим, що може пояснити складні концепції дуже просто, а також, завдяки тим предметам, які він викладає. Вони дуже цікаві й при цьому необхідні для всіх майбутніх програмістів. Наталія Петрівна Полякова – дуже високим рівнем опрацювання навчального матеріалу, живою енергією та сучасним підходом до освітнього процесу.
– Пане Максиме, Ви отримали в інженерному навчально-науковому інституті рівень бакалавра. Розкажіть, будь ласка, де Ви тепер працюєте та отримуєте освіту за рівнем «магістр»?
– Нині я обіймаю посаду iOS Software Engineer (інженер-програміст) у міжнародній ІТ-компанії «Innovecs». Паралельно навчаюся в магістратурі Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», спеціальність 121 – «Інженерія програмного забезпечення». Це – факультет інформатики та обчислювальної техніки, кафедра технічної кібернетики.
– Як Ви загалом оцінюєте рівень освіти, отриманої під час навчання на кафедрі програмного забезпечення автоматизованих систем інженерного навчально-наукового інституту ЗНУ?
– Я б оцінив рівень освіти, як «високий». Для вступу та навчання в кращі заклади вищої освіти України його більш ніж достатньо. Питання на вступному іспиті в КПІ мені здалися елементарними. З роботою за фахом – трохи складніше через величезну кількість технологій, які існують на ринку. Зрозуміло, що жоден університет не зможе познайомити студентів з усіма технологіями або навіть напрямками. Але бази, яку дає виш, із надлишком достатньо для того, щоб мати можливість вивчити будь-яку технологію і піти працювати.
– Якою Ви бачите свою подальшу кар’єру?
– У процесі руху кар’єрними сходами хочу вирости в технічному плані, а потім плавно переходити до керівництва людьми, але все ще залишаючись «технічним» менеджером, тобто посади на зразок Team Lead (керівник команди).
– Пане Максиме, а які Ваші захоплення? Як Ви проводите свій вільний час?
– Мені подобаються відеоігри, кіно, книги, колекціоную наручні годинники. А ще я дуже великий ентузіаст того, що стосується нових технологій. Мені здається, що частково це є в кожному програмісті, якого я зустрічав. Адже дуже важливо бути в курсі того, що відбувається навколо, бо вже завтра тобі доведеться писати для цієї нової залізяки або інтегруватися з цим новим сервісом.
– Що б Ви хотіли побажати сьогоднішнім студентам?
– Правильно розставляти пріоритети й думати своєю головою. Як мені здається, до кінця навчання ви повинні зрозуміти, чим, конкретно, в ІТ ви хочете займатися, і якщо ми говоримо про програмістів, визначитися з напрямком і стеком технологій. Думати своєю головою – це до того, щоб не вестися на те, що зараз вважається круто або модно, а дивитися, до чого лежить душа та з чим найприємніше працювати.
– Що Ви порадите випускникам шкіл, які нині обирають майбутню професію?
– Загалом, те ж саме, тільки стосовно вибору спеціальності. Це ваші роки життя, які ви присвячуєте навчанню, і вам же потім працювати за фахом, тому обирайте те, що подобається саме вам.
Інженерний навчально-науковий інститут
З офіційного сайту ЗНУ